Слов’янська громада долучається до всеукраїнської ініціативи «Посвіт памʼяті»
Сьогодні, 10 липня, у всіх медзакладах країни о 14:00 відбудеться хвилина мовчання, і тільки метроном буде відтворювати биття серця. Цією акцією Україна вшановує памʼять медиків, що загинули під час російсько-української війни.
На жаль, Словʼянська громада вписала імена своїх медпрацівників у цей сумний літопис.
Буря Володимир Васильович, завідувач відділення інтенсивної терапії обласної дитячої лікарні у Слов’янську.
Загинув у результаті ворожого обстрілу міста 7 вересня 2022 року у власній квартирі будинку № 43 на вулиціТорській. Перебуваючи в евакуації, він приїхав додому, щоб забрати особисті речі.
Володимир Буря народився 9 травня 1964 року в селі Онок Виноградівського району Закарпатської області. Після школи закінчив медичне училище міста Хуст. Відслуживши строкову, поступив на педіатричний факультет Запорізького медінституту.
З 1992 року його життя було повʼязане із дитячою лікарнею Словʼянська Тут проходив інтернатуру. Тут працював анестезіологом-реаніматологом, очолював відділення.
Володимира Васильовича пригадують як досвідченого, грамотного, талановитого фахівця та висококваліфікованого лікаря, якого поважали колеги, любили маленькі пацієнти та їх батьки.
Разом із дружиною виховали двох дітей. Захоплювався походами, риболовлею, кулінарією.
За мужність та бездоганне ставлення до лікарської справи під час проведення АТО у 2014 році Володимир Буря був нагороджений Подякою Міністерства охорони здоров'я та особистим цінним подарунком Міністра внутрішніх справ.
Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Войтенко Олена Ігорівна, медсестра призовної комісії 1-го відділу Краматорського РТЦК у Слов’янську.
Трагедія сталася 27 березня 2023 року. В цей день Олена перебувала на робочому місці - у кабінеті лікаря-хірурга на другому поверсі військкомату. Близько 10:30 у будівлю влучили дві ворожі ракети.
Тяжко поранену, непритомну дівчину госпіталізували до міської клінічної лікарні Слов’янська. Майже одразу її перевели у Краматорськ, а наступного дня - у Дніпро, до обласної клінічної лікарні ім. Мечникова. Дев’ять днів лікарі боролися за молоде життя, але, на жаль, 5 квітня серце дівчини зупинилося. Їй було всього 30 років.
Олена Войтенко народилася 28 квітня 1992 року в Слов’янську. Жила у Билбасівці. Після школи закінчила Краснолиманський медичний коледж і Міжнародний науково-технічний університет ім. Бугая за спеціальністю «Фізична реабілітація».
Дівчина дуже любила природу, захоплювалася книгами. Колеги кажуть - Олена була грамотним та відповідальним робітником. Працьовита, доброзичлива, уважна до хворих, у будь-яку хвилину здатна прийти на допомогу. За бездоганну репутацію користувалася повагою і авторитетом у колективі.
Попереду було багато планів і ціле життя, яке обірвала війна.
Вічна та світла пам’ять загиблим медикам і всім, кого забрала російська агресія!
